В словах, що походять з давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au зазвичай передається через ав: автентичний, автобіографія, автомобіль, автор, авторитет, автохтон, лавра, Аврора, Мавританія, Павло.
У запозиченнях з давньогрецької мови, що мають стійку традицію передачі буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варианти: аудієнція та авдієнція, аудиторія та авдиторія, лауреат та лавреат, пауза та павза, фауна та фавна.
Буквосполучення th в словах грецького походження зазвичай передаємо літерою т: антологія, антропологія, аптека, астма, бібліотека, католицький, театр, теорія, ортодокс, ортопедія.
В словах, загальновживаних в українській мові з ф, допускаеться така варіантність: анафема та анатема, дифірамб та дитирамб, ефір та етер, кафедра та катедра, логарифм та логаритм, міф, міфологія та міт, мітологія, Афіни та Атени, Борисфен та Бористен.
Допускаються вариантні форми родового відмінку: радості та радости, любові та любови, Білорусі та Білоруси.