Коли Пон Джун Хо, режисер фільму «Паразити», прийшов на шоу Джиммі Феллона, його перекладачка здивувала англомовну аудиторію і привернула увагу до професіоналів, що говорять по-англійськи за метрів артхаусу, таких як Міхаель Ханеке і Пак Чан Ук.
Понг Джун Хо став гостем шоу Джиммі Феллона на піку своєї слави. Чи можна уявити, що шанувальники можуть любити цього метра корейського кіно більше, ніж зараз, після слави фільму “Паразити”? У 2019 він став безперечним номінантом на Пальмову гілку.
Режисери арт-хаусу – рідкісні гості на американських ток-шоу, якщо вони взагалі коли-небудь тут бувають.
До того ж, це було перше шоу, де інтерв’ю велося через перекладача. Маестро зухвало відмовлявся «підхоплювати гру”, не відповідаючи на питання ведучого. Він відмовлявся розкривати своє бачення сюжету кінострічки. «Це ток-шоу – ви повинні щось сказати!» – дорікнув йому Феллон. І увага мимоволі впала на жінку поруч з ним – Шарон Чой.
І Чой «підірвала» аудиторію. «Перекладачка Понга Джун Хо, виходь за мене заміж!», – так відреагував один з користувачів Twitter. Може, стриманий костюм і окуляри а-ля Гаррі Поттер так вплинули на сприйняття, а може – бездоганний синхронний переклад для режисера, який визнали «гарячим». «Так красномовно … так швидко … моє натхнення», – коментували в Twitter. Публіка засипала перекладачку похвалами ще й у коментарях на You-Tube під кожним відео за участю режисера. Її назвали зіркою сезону нагороджень» і «кращого перекладачкою в світі». Чи може бути краща похвала для професіонала?
Чой, 25-річна американка корейського походження, також кінорежисер, проживає зараз в Сеулі. Вона працює з Бонгом тільки з травня, але навички перекладачки зробили її незамінною частиною команди режисера в Каннах. Вона «вкрала славу» Понга Джун Хо, чим розкрила неочевидну грань роботи усного перекладача. Це – популяризація кінострічки серед глядачів, особливо в сфері артхаузу.
Робота перекладача – висококласна посада, що поєднує в собі двосторонній лінгвістичний досвід, приголомшливі навички пам’яті (що добре для утримання складних режисерських роздумів) і прагнення до PR.
Працюючи для режиссерів, як Чой під час прем’єри «Паразитів», перекладачі іноді стають їх рупором. Згадаймо, як Такеші Кітано в 2000-і наймав для своїх інтерв’ю супроводжуючого перекладача – хлопця з гладко поголеним обличчям. Це утримувало його позиції «свого хлопця» в свиті якудза-подібних головорізів тих років, які оточували його на таких прийомах.
Головна мета – точно передати ті нюанси роботи, які режисер хоче повідомити своїй публіці. В цьому відношенні, немає більш «небезпечного» клієнта, ніж Міхаель Ханеке. Академік Королівського коледжу Мартін Бреді був його постійним помічником протягом багатьох років. Також він працював на Ульріха Зайдля. Мало того, що Бреді вдається блискуче переводити англійською мовою крижані екзистенційні висловлювання Ханеке, на додачу, він ще й виконує свої переклади з легким австрійським акцентом.
Відносини режисера і перекладача іноді наближаються до симбіозу від «заколисування» одноманітними питаннями під час прес-турів. Відомо, що перекладач Пака Чхан Ука, режисера Oldboy, Чон Он Джо закінчує англійською раніше, ніж Пак на корейському. У пари надзвичайно тісні партнерські відносини: Чон, який жив в Новій Зеландії з 12 років, працював співпродюсером англомовного фільму Пака «Стокер», а також «Наймичка». Він підкреслює, що ці дві посади не так вже й далекі одна від одної: «Вони обидві пов’язані з передачею ідей і наведенням мостів, які забезпечують своєчасний і чіткий зв’язок між Паком і всіма іншими.
Уродженка Ірану, француженка Масума Лахіджі, яка 12 років пропрацювала штатним перекладачем в Каннах – ще один блискучий C3PO серед перекладачів кіно. Саму себе вона називає «контрабандистка або акушерка, яка допомагає подіям відбуватися». Масума працює на фарсі, англійською, французькою та іспанською мовами, переводячи для таких режисерів, як Педро Альмодовар, Асгар Фархаді, Мартін Скорсезе і Вернер Херцог. На майстер-класі Альфонсо Куарона на минулорічному фестивалі Lumière в Ліоні, директор фестивалю Тьєррі Фремо підніс її на п’єдестал до рівня самого режисера.
Лахіджі, яка приїхала в Париж в 1982 році після втечі з революційного Ірану через гори Курдистану, потрапила в переклад після випадкової зустрічі з Аббасом Кіаростамі на її першому Каннському фестивалі. Протягом наступних дев’яти років вона супроводжувала його на фестивалях, створювала субтитри для його фільмів і переводила сценарій для фільму 2010 року «Копія вірна». Зокрема, вона відома тим, що робить живі перекази без заміток. «Ноутбук може тільки зашкодити», – сказала вона Le Monde в цьому році. «Я вважаю за краще дивитися на обличчя, на енергію, що йде від людини. Я на короткий час є його охоронцем, а потім повертаю його публіці».
Вона називає усний переклад «мистецтвом ефемерного», й вважає також, що він має політичний контекст: допомагає зрівняти гру сторін в сфері кінематографа. «Коли в журі присутній американський режисер, який вільно володіє англійською, він відчуває себе куди впевненіше, ніж актриса, яка англійською не володіє», – сказала вона якось. Переклад – це акт демократизації в середовищі, в якій все більше домінує англійська.
Це і стало причиною появи Понга на шоу Феллон і цей же факт не вислизнув від уваги шанувальників Чой в Twitter.
Переклад статті. оригінальну статтю англійською ви можете прочитати на сайті джерела за посиланням.
